Add parallel Print Page Options

Притча про весілля

(Лк. 14:15-24)

22 І знову Ісус почав розповідати людям притчі. Він казав: «Царство Боже подібне до царя, який справляв весілля свого сина. Він послав слуг, щоб вони покликали запрошених, але ті не хотіли приходити.

Він знову послав слуг сказати усім запрошеним: „Слухайте! Все вже приготовано для весілля, бичків та іншу худобу вже забито, і страви вже на столі. Приходьте на весілля!” Але ніхто на те не звернув уваги, і всі розійшлися—один повернувся до роботи в полі, другий до інших справ. Всі інші, котрі були запрошені, схопили царських слуг, познущалися з них, а потім убили. Тоді цар розгнівався й послав своє військо, і покарав убивць, а їхнє місто спалив.

І сказав цар своїм слугам: „Усе готове для весілля, але ті, хто були запрошені, не гідні бути на ньому. Отже, вийдіть на вулиці й на кожному куті запрошуйте кого побачите”. 10 Тоді слуги пішли й запросили всіх, кого побачили: як добрих, так і лихих людей. Весільна зала була повна гостей.

Read full chapter

22 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

Read full chapter