Add parallel Print Page Options

22 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

Read full chapter